я жил в Крыму пять лет

[carmody56]

крымчане, бывшие друзья мои, полыхающие ватой из всех возможных и т.д.



не спрашивайте, кому звонит колокол.
он звонит вам.
вы стучали? вам открыли.

Comments

[bytebuster463.livejournal.com]

У мене колись була така історія.

Знімав я хату. Потім щось мені під хвіст потрапило, рішив поміняти. Трохи менша, але значно дешевша.
Перебрався, і тут на другий же тиждень хазяйка почала викручувати понти з метою видушити з мене додаткових грошей.
Корочє, посварився, насилу забрав назад частину грошей, послав тітку нах.
Потім мені руськіє з того району пояснили, що тітка так поводиться з усіма.

Повернувся на старе місце, а забирав мене назад машиною хазяїн старої квартири, весь скандал з тіткою був при ньому.

Повернувся, живу на новому-старому місці.
А через пару місяців дізнаЮся від тих самих руських, що тітка посварилася з якимись молодожонами, а хлопець, не будь дурним, трошки наробив зайвих дірок у тітці. Швидку тітці викликали, вся вулиця на рогах стояла (родичі-сусіди), але не врятували.

Я розповідаю цю історію своєму старому хазяїну. На що мудрий дід мені відповіда, що, мовляв, є таке китайське прислів'я: якщо ти занадто часто ходиш до лісу, то рано чи пізно ти там зустрінеш тигра.

От із ватніками така сама хєрня. Можна багато разів ходити до лісу, дратувати тигра — і нічого не буде. А потім ВНЄЗАПНО — бац.

Головна біда вати — у тому, що тимчасово жива вата верещить:
«Дивіться!!!11 Я дратую тигра!!11 І мені за це нічого не сталося!!1»

А вата, з якою «сталося» — не верещить і годує чєрвєй. Тихенько-тихенько. :)